Методична робота 

Інформаційна: Вивчення та накопичення інформації про стан та результати професійної діяльності педагогів; підвищення кваліфікації педагогічного персоналу; підвищення якості педагогічного процесу; узагальнення позитивного досвіду педагогів; поповнення банку педагогічної інформації про найбільш актуальні проблеми розвитку дошкільної освіти, про новітні досягнення науки та практики; широке впровадження інформаційних технологій; встановлення контактів зі ЗМІ, різноманітними установами та організаціями для розповсюдження інформації про діяльність ЗДО.

Навчальна: Здійснення ознайомлення педагогічного персоналу з новими освітніми програмами та технологіями; ознайомлення зі стандартами дошкільної освіти України; здійснення ознайомлення педагогічного персоналу з законодавчими, нормативними документами в галузі освіти; організація та проведення семінарів, практичних занять, консультацій, відкритих заходів з використанням активних методів.

Контрольно-діагностична: Моніторинг якості педагогічного процесу; застосування методів психолого-педагогічної діагностики в процесі вивчення стану освітньо-виховного процесу; аналіз інноваційного досвіду педагогічного персоналу; узагальнення отриманих результатів.

Корекційно-прогностична (плануюча): Здійснення планування перспективних та поточних заходів ( річний, місячний, календарний плани)

Організаційна: Організація та участь в педагогічних радах, педагогічних годинах, батьківських конференціях тощо; організація методичних об’єднань, творчих груп та міні-проектів; організація самостійної роботи педагогів з підвищення професійного рівня; організація роботи з батьками дітей та соціальними партнерами; направлення педагогів на курси підвищення кваліфікації.

Дослідницька: Планування заходів на основі аналізу стану освітнього процесу та запитів педагогів з урахуванням нових тенденцій в розвитку освітніх технологій; вивчення та розповсюдження інноваційного досвіду .

Комунікативна: Усвідомлення особистої та соціальної значимості діяльності; реалізація гуманістичної парадигми в педагогічній діяльності; встановлення ділових контактів з учасниками педагогічного процесу, з соціальними партнерами.

Виховна : Стимулювання творчої діяльності педагогів; виявлення потенціалу педагогів; стимулювання підвищення професійної кваліфікації; мотивування на використання особистісно-орієнтованої моделі виховання, прояв любові та розуміння.

Методична робота в ЗДО - це цілісна, заснована на досягненнях науки й педагогічного досвіду, на конкретному аналізі навчально-виховного процесу система взаємозалежних дій і заходів, спрямованих на всебічне підвищення кваліфікації й професійної майстерності кожного вихователя (включаючи заходи щодо керування професійною самоосвітою, самовихованням, самовдосконаленням педагогів), на розвиток і підвищення творчого потенціалу педагогічного колективу ЗДО в цілому, а в остаточному результаті на вдосконалювання навчально-виховного процесу, досягнень оптимального рівня виховання й розвитку конкретних дітей.

Методичний кабінет закладу дошкільної освіти – є центром методичної допомоги практичним працівникам та поширення науково-психолого-педагогічних знань серед батьків щодо розвитку, виховання і навчання дітей дошкільного віку.

Методична служба виконує разом з адміністрацією й педагогічним колективом і за їхнім запитом наступні функції:

• забезпечення професійною інформацією;
• організація методичної й науково-дослідної роботи ЗДО;
• підтримка експериментальної роботи педагогів в ЗДО;
• діагностика й аналіз навчально-виховного процесу;
• організація індивідуального консультування й професійної підтримки педагогів;
• допомога педагогам в підготовці до атестації;
• організація підвищення кваліфікації;
• допомога щодо підвищення якості освітнього процесу;
• виявлення, підтримка й поширення педагогічного досвіду;
• участь і організація семінарів, конференцій, майстер-класів;
• виявлення, підтримка й поширення педагогічного досвіду;
• допомога, участь у розробці й проведенні експертизи інноваційних програм, методик, навчальних планів;
• методична допомога в проведенні відкритих заходів допомога у проведенні професійних конкурсів.

Методичне забезпечення освітньо-виховного процесу носить безперервний характер, випливає з реальних проблем, що виникають у педагогічній діяльності, і включає широкий набір видів, форм і змісту діяльності.

Навчально-методичне наповнення методичного кабінету відповідає таким вимогам:

• інформативність та змістовність;
• перспективність;
• науковість;
• доступність;
• сучасність;
• естетичність;
• системність;
• конкретність;
• задоволення потреб педагогів у саморозвитку і професійному самовдосконаленні.

Для забезпечення вільного пошуку педагогом необхідних навчально-методичних матеріалів вихователь-методист систематизує інформаційний та дидактичний фонди методичного кабінету і створює картотеку, завданням якої є допомога педагогам у підборі необхідного матеріалу чи літератури. Кожна картотека містить бібліографічний опис – сукупність відомостей про матеріал, який зберігають у кабінеті.

Завдання методичної служби закладу дошкільної освіти відносно окремих педагогів:

• підвищення рівня володіння педагогічними знаннями;
• вивчення й використання у своїй професійній діяльності сучасних педагогічних технологій, методик, прийомів і способів успішного навчання й виховання;
• мотивація педагогів до інтересу, потреби у формуванні й удосконаленні вміння займатися творчою педагогічною діяльністю;
• підвищення рівня педагогічної майстерності, у тому числі і педагогічної гнучкості;
• створення умов і сприяння щодо потреби у самоосвіті;
• підвищення рівня психологічної готовності та інформаційної оснащеності вихователя;
• формування й розвиток стійких моральних і професійних поглядів і цінностей;
•  вивчення й використання на практиці сучасних способів діагностування успішності розвитку дошкільника, форм, методів і прийомів організації серед дітей дошкільного віку саморозвитку, самореалізації, самовдосконалення;
• підтримка й супровід педагогів, що розробляють і реалізують авторські програми, методичні рекомендації, посібники;
• інформаційне забезпечення педагогів.

Завдання методичної служби щодо роботи з педагогічним колективом;

• узгодження понять, цінностей, вироблення єдиної педагогічної позиції;
• збереження й підтримка традицій, що не вичерпали себе;
• сприяння створенню й підтримці творчого, конструктивного педагогічного середовища;
• робота з батьками;
• організація, стимулювання, сприяння  суспільно-педагогічної діяльності педагогів;
• використання різноманітних стимулів, способів і організаційних рішень для підвищення кваліфікації педагогів;

         Інноваційна діяльність – це провідний напрям методичного забезпечення роботи ЗДО, що мають на меті пошук, оцінку, розробку і застосування педагогічних нововведень.

          Реформування системи освіти України пов’язане з глобальною інтеграцією у світовий освітній простір, упровадженням особистісно-орієнтованої, гуманістичної парадигми, реалізацією розвивального навчання та зумовлює підвищення вимог до професійного мислення педагога, характеристиками якого мають бути самостійність, гнучкість, рефлексивність, креативність, системність, критичність, відкритість тощо.

          Важливо, щоб педагоги підійшли до нових умов не зі старими звичками, вміли вийти з консервативної колії, бо як неможливо відкрити  старим ключем сучасний замок, так педагогові зі старими звичками неможливо відчинити двері у майбутнє.

        Усі люди різні. Ця істина не потребує доведень. І як люди, і як професіонали. Вони по-різному вчаться, а відтак по-різному реалізуються у житті і в обраній професії. У дошкільних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовка спеціалістів здійснюються через систему неперервної освіти, тобто через методичну діяльність. Вихователю-методисту ЗДО, який здійснює навчання педагогів у різних формах методичної роботи, слід усвідомлювати:

–       до системи підвищення кваліфікації (курси, семінари, консультації тощо) педагоги звертаються в більшості випадків за своїм бажанням, отже і результати діяльності доросла людина повинна регулювати самостійно. Методист, керівник семінару або курсів підвищення кваліфікації виконує функції андрагога (людини, яка навчає дорослого його професії або вдосконалює здобуті навички і одночасно розкриває йому його можливості) у розумінні світу, довкілля, тих, що оточують тощо);

–       визначення мети, а відповідно й результату, на який спрямовано діяльність педагога, буде запорукою позитивного впливу методичної роботи, що проводиться у дошкільному закладі, якщо: навчання дорослих відбувається на партнерських взаєминах і на інформаційно-переконливій моделі комунікації;

–       завданням роботи з дорослими в системі методичної роботи – передусім розвиток творчого потенціалу, професійної компетентності, здатності до самостійної побудови своєї кар’єри, вивільнення прихованих резервів професійного (акмеологічного) зростання тощо. Акме (у перекладі з гр.- вершина, розквіт), акмеологія  (М.Рибников, 1928) – нова галузь гуманітарної науки, яка досліджує умови, закономірності, проблеми набуття найвищого розвитку людини в процесі її життєвого шляху. Як базисні, виокремлюють такі аспекти акмеологічного підходу до розвитку професійної творчості: віковий, освітній, професійний. Системоутворювальним фактором є рефлексивність майстерності. (рефлексія – погляд на себе зі сторони, аналіз особистого психічного стану) [7, С.142];

–       освіта дорослих не передбачає передачу та засвоєння соціального досвіду у різних формах. Педагог, який має певну кваліфікацію за дипломом, вимагає від вихователя-методиста ЗДО новітні знання, основними характеристиками яких є: концептуальність, проблемність, науковість, міжпредметність. У системі навчання педагогів ЗДО традиційні знання повинні мати невеликий обсяг. Ось чому методист, без сумніву, повинен бути ерудованою людиною, не тільки практиком, але й аналітиком, теоретиком, тобто знання методиста давно виходять за межі традиційної підготовки, а це пов’язано з постійним самовдосконаленням його як керівника.

        Методист сучасного дошкільного закладу уже давно виконує функції андрагога, а саме: дає можливість педагогу оволодіти внутрішнім механізмом своєї «самості» для того, щоб просуватися в освіті;

–       педагоги, з якими працює вихователь-методист, бажають не лише глибини й конкретності знань, але й зв’язку з їхньою практичною діяльністю. Звідси – обов’язковість розуміння з боку методиста всіх процесів, що відбуваються у практичній діяльності педагога, а краще за все – бути «граючим» тренером, який може у будь-який час показати свій «майстер-клас» для присутніх. Це можливо, якщо вихователь-методист сам, хоча б іноді, працює з дітьми;

–       володіння методами діагностування професійних потреб педагогів сприяє підвищенню рівня методичної роботи в ЗДО.

          Такими є основні підходи визначення сутності методичної роботи в сучасному дошкільному закладі, а застосування в освітньому процесі нових технологій навчання розкриває можливості для формування творчої особистості, здатної: не тільки сприймати знання, але й творчо мислити, генерувати нові ідеї, складати творчі проекти, самостійно працювати з навчальним матеріалом та інформаційними джерелами, проявляти ініціативу, оцінювати свою роль у вирішенні тих чи інших проблем.

         Впровадження в практику роботи дошкільних закладів інноваційних педагогічних технологій реалізуються у різних формах методичної роботи:

–       масові – педради, педагогічні читання, науково-практичні конференції, семінари, виставки, консультації;

–       групові – методичні об’єднання, школи передового досвіду, школи молодого вихователя, наставництво;

–       індивідуальні – самоосвіта, докурсові і післякурсові завдання, стажування, творчі групи.

        Масові форми методичної роботи мають сприяти виробленню єдиної педагогічної позиції і підходів до важливих педагогічних проблем. Для них характерні наявність постійного складу педагогів, плановості і періодичності у роботі.

         Групові форми роботи об’єднують педагогів за інтересами, однією мікропроблемою чи окремим напрямом. Вони максимально враховують потреби, інтереси, компетентність і рівень фахової підготовки з проблем дошкільного виховання.

        Індивідуальні форми спрямовані на методичне самовдосконалення і відіграють важливу роль у підвищенні культурно-професійного рівня вихователя.

        Представлені три групи форм методичної роботи відповідно до кількості учасників є різними за змістовим наповненням та формою проведення.

       Методична робота з педагогічними кадрами в дошкільному закладі покликана сприяти створенню атмосфери творчості. Вона спрямована на вивчення стилю та методики роботи педагога, забезпечення безперервної освіти вихователя, його творчого зростання.

        Досвід показує, що для вихователя існують «сходинки фахового успіху». Професіоналізм вихователя передбачає кілька рівнів.

     Перший – рівень дилетантства. Це вихователі, які щойно закінчили навчальний заклад, щось чули, щось пробували, але все ще не готові до самостійної грамотної праці. Почути нове, побачити у когось конспект і впровадити його – це ще не творчість. Вихователь у такому разі не бачить ані себе, ані малюка. Правильний напрям – підвищити дослідницьку роль вихователя, навчити його більше осмислювати, аналізувати, порівнювати. На шляху до цього слід пройти рівень репродуктивної діяльності: робити так, як написано, але бути уважним до дитячих потреб та ініціатив.

     Наступний крок – робота з аналогією, «евристичний рівень»: придумувати, своє, схоже. Осмислити систему виховання, навчання як єдине ціле; виробити напрям і шляхи роботи з усією групою вихованців та особливої роботи з конкретною дитиною.

        І тільки тоді відбувається перехід на творчий рівень, на якому вихователь «знаходить себе» в професії, відкриває свій неповторний стиль. Тут йому доступний пошук власних варіантів, впровадження окремих методик у загальну педагогічну стратегію. Але вихователь оцінює новації не самі собою через їх яскравість, а з погляду того, як вони удосконалюють загальний перебіг справи і життя дітей. Є ще один крок – новаторство. Це коли можна зробити зовсім не так, як інші, розробити цілісну систему навчально-виховного процесу, окремої ланки роботи з дітьми.

         Отже вихователі різні і підходи до вибору форм методичної роботи з ними також повинні бути різними. У  КЗДО №247 КМР створюються такі умови, які дають змогу кожному педагогу виявити творчість, реалізувати себе як особистість, рухатись в ногу з часом. Методична робота в закладі сьогодні набуває аналітичного характеру, а її результати діагностичної спрямованості. Інформація, отримана через аналіз та діагностику, використовується для підвищення якості педагогічного процесу, кваліфікації вихователів дошкільного закладу. Педагог не може і не має права зупинятися на досягнутому. Він має бути обізнаний з передовим педагогічним досвідом, постійно оновлювати свої знання. Час змушує до пошуку нових шляхів і форм роботи, що допомагали б педагогу піднятися на рівень, який міг би задовольнити запити батьків і дітей.

       У   ЗДО  вирішуються завдання спрямованого саморозвитку педагогів у різноманітних формах, як традиційних (семінари, консультації, взаємовідвідування, методоб’єднання), так і нетрадиційних («майстер-класи», брейн- ринги,  «методичні вітальні»  ін.), використовуючи при цьому такі інноваційні методи і прийоми: обговорення проблеми в групах, ділові ігри, тренінги, мозковий штурм, дискусії, круглі столи, педагогічна майстерня, обговорення конкретних випадків, звукозаписи та відеоматеріали з досвіду роботи ЗДО.

         Будь-яка робота буде якісною, якщо її планувати. На основі аналізу всіх ланок роботи дошкільного закладу за попередній рік визначаємо завдання на наступний. Реалізація їх здійснюється кожним працівником. Вихователь-методист допомагає педагогам обрати напрям роботи, що відповідає завданням дитячого садка, особливостям та специфіці вікової групи, індивідуальності дітей, рівню їх розвитку, а також інтересам самого вихователя.

         Так визначивши завдання дошкільного закладу, вони доповнюють освітньо-виховний процес знахідками, цікавими формами роботи, сучасними посібниками. Реалізуючи державну політику в галузі освіти, враховуючи вимоги часу, керуючись принципами особистісно-орієнтованої технології колектив ЗДО «Ромашка» пріоритетними напрямками в освітньо-виховній роботі вважає: «Створення оптимальних умов для ефективного впровадження в практику особистісно-орієнтованої моделі дошкільної освіти»; «Забезпечення становлення суб’єктності, свободоспроможності кожної дитини в освітньому середовищі ЗДО через професійну самореалізацію педагогів»; «Використання здоров’ятворчих та здоров’язберігаючих технологій в освітньому процесі»; «Розвиток духовного потенціалу дошкільників шляхом підвищення фахового рівня педагогів та ефективності їх роботи у відповідності до сучасних вимог».

       У закладі успішно впроваджується технологія «Раннього читання за системою Глена Домана». Усі бажаючі можуть відвідати засідання «майстер-класу»: «Створення розвивального предметно-ігрового простору для дошкільника» (керівник «вихователь-методист» Заровнятних В.Л.).

       Наостанок хочу сказати, що кожний педагог може у будь-який час залучитися до інноваційної діяльності як на рівні новаторства – творця  й автора нової педагогічної технології, так і на рівні добросовісного виконавця чи реалізатора, який активно застосовує нові підходи у практиці, відтворюючи або модернізуючи їх на рівні власного бачення, особливостей віку дітей, специфіки умов тощо. Головне – рівнятись на орієнтир в інноваційній діяльності педагогів – Базовий компонент дошкільної освіти в Україні, який визначає вимоги до змісту, рівня та обсягу дошкільної освіти.

ЯК НАВЧИТИ ДІТЕЙ МИЛУВАТИСЯ ПРИРОДОЮ

Консультація для вихователів

                 Давайте разом замислимося над тим, як пробудити в наших дітях особливе відчуття навколишнього світу, що наближує людину до природи, допомагає осягнути всесвіт у собі та зрозуміти своє місце в ньому. Чи досить для цього лише знань, що отримують дошкільники під час вивчення предметів світу природи? Мабуть, ні. Адже всім зрозуміло, що знання про природу ще не визначають ставлення до неї. Тут потрібно задіяти тонкі механізми впливу на мотиваційну сферу дитини з метою екологізації її особистості. Діти повинні зрозуміти, що світ природи існує не тільки як об’єкт наукового вивчення та практичної діяльності людини, але й як об’єкт безкорисливого милування, джерело естетичних емоцій та почуттів.

                Сучасна система дошкільного виховання потребує оновлення, зокрема за рахунок урізноманітнення форм виховної роботи.

                Милування - надзвичайно цікавий елемент естетичного виховання, тісно пов’язаний із традиціями художньої, етичної та філософської культур. Висока українська емоційність, чутливість і ліризм, що виявляється в естетизмі українського народного життя та обрядовості, в артистизмі вдачі, у прославленій пісенності, у яскравості декоративно-ужиткового мистецтва, у концентрованій спрямованості на самопізнання через природу та у тонких рефлексіях на її красу, визначають певне світобачення і життєдіяльність народу - «дух нації», або українську ментальність.

Українська педагогіка, враховуючи особливості національного характеру, завжди намагалася розвинути в дитині належну емоційну чутливість до проявів прекрасного в навколишній дійсності. Серед факторів естетичного впливу найбільша перевага віддавалася красі та мальовничості рідної природи.

                Так, світове визнання здобув досвід видатного українського педагога В.О.Сухомлинського, який розробив та запровадив у власній практиці уроки «Під голубим небом», що стали справжньою школою культури споглядання та поведінки у природі. Цей досвід переконливо доводить можливість ефективного педагогічного впливу на естетичне сприймання дітьми навколишнього світу і водночас, застерігає від верхоглядства.

               Милування природою - досить складний процес. Це не просто спостереження за її об’єктами і явищами або фіксація змін в навколишньому середовищі та їх пояснення з точки зору причинно-наслідкових зв’язків. Милуватися красою — це значить зробити її предметом особливої уваги, духовно з’єднатися з нею. Милування обов’язково передбачає момент оцінки. Та найважливіше те, що в цій оцінці домінують естетичні параметри. До організації та проведення «занять милування» можна висунути ряд вимог, зокрема:

Головним стратегічним напрямом такого заняття має стати постійне звертання не стільки до інтелектуальної, скільки до емоційно чуттєвої сфери дитини.

               Процес милування, його якість та інтенсивність значною мірою залежать від культури сенсорного сприймання. Потрібно вчасно турбуватися про активізацію чуттєвих аналізаторів дошкільників, забезпечуючи належну гостроту кольорового зору, слуху, тонку диференціацію запахів, дотикових та смакових відчуттів.

Естетичне сприймання природи не вичерпується її сенсорним пізнанням. Слід, підносити дитяче сприймання на належний емоційно-образний рівень та організовувати оцінну діяльність дітей. У цьому значно допоможуть експресивність слова вихователя, виразність пантомімічних реакцій, а також удалий добір та доречне застосування художніх активізаторів — пейзажної лірики, загадок, казок, пісень тощо.

                     Налагоджуючи безпосередній контакт із природою, необхідно зважати на те, що дошкільники за своїми віковими особливостями ще не спроможні споглядати її у повному значенні цього слова. Дитина насамперед відчуває у русі, в конкретних діях. Отже, потрібно забезпечити необхідний діапазон видів діяльності та достатній рівень рухливості дошкільників у природі, пропонуючи їм різноманітні завдання оцінного та творчого характеру (музичні та пластичні імпровізації, словотворчість, робота з природним матеріалом), а також цікаві форми емоційно-естетичного пізнання навколишнього світу (ігри, змагання, конкурси, трудові справи, та ін.

Комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 247

Криворізької міської ради 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Керівник КЗДО № 247 КМР

                    Доберчак О.В.

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО АКАДЕМІЧНУ ДОБРОЧЕСНІСТЬ

КЗДО № 247 КМР

1. Загальні положення

1. Положення про академічну доброчесність в комунальному закладі дошкільної освіти  (яслах-садку) №247  (далі - Положення) закріплює норми та правила етичної поведінки, професійного спілкування між учасниками освітнього процесу.
2. Положення розроблено на основі Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про авторське право та суміжні права», «Про запобігання корупції», Цивільного Кодексу України, Статуту закладу, Правил внутрішнього розпорядку ЗДО №247, та інших нормативно-правових актів чинного законодавства України.
3. Мета Положення полягає у дотриманні професійних стандартів в усіх сферах діяльності закладу, підтримки взаємовідносин між усіма учасниками освітнього  процесу, запобіганні порушення академічної доброчесності.
4. Працівники та батьки здобувачів освіти зобов’язані дотримуватися академічної доброчесності, педагогічної етики, моралі, поважати гідність та права всіх учасників  освітнього процесу, настановленням   і особистим прикладом  утверджувати  у вихованців повагу до суспільної моралі, цінностей, зокрема правди, справедливості, гуманізму, толерантності
5. Педагогічні працівники та батьки вихованців, усвідомлюючи  свою  відповідальність  за належне виконання своїх обов’язків, формування сприятливого академічного середовища для забезпечення  якісної організації освітнього процесу, особистісного потенціалу зобов’язуються  виконувати норми  цього Положення.  

2. Поняття та принципи  академічної доброчесності

2.1 Академічна доброчесність — це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень (ст. 42. Закону України «Про освіту») .

2.2. Для забезпечення академічної доброчесності в ЗДО необхідно дотримуватися наступних принципів:

- професіоналізму та компетентності;

- демократизму;

- законності;

- верховенства права;

- партнерства та взаємодопомоги;

- соціальної справедливості;

- поваги та взаємної довіри;

- відкритості та прозорості;

- відповідальності за порушення академічної доброчесності.

2.3. ЗДО здійснює   свою діяльність окремо від політичних уподобань, партій, громадських і релігійних організацій.

2.4. Дотримання  академічної доброчесності  працівниками ЗДО (педагоги,  профільні фахівці та технічний персонал)   передбачає:

• дотримання  норм  Конституції України, чинного законодавства  України в сфері освіти;
• дотримання загальноприйнятих етичних норм та норм професійної етики;
• уникнення  від приватного інтересу та конфлікту інтересів;
• дотримання поваги до всіх учасників освітнього процесу;

2.5. Дотримання  академічної доброчесності  педагогічними працівниками  ЗДО передбачає:

•    дотримання Закону України «Про освіту» ( ст.42, 54):

• дотримання норм  законодавства України про авторське право та суміжні права;
• дотримання педагогічної етики;
• надання достовірної інформації про методики та результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;
• дотримання правил посилання на джерела інформації у разі використання  ідей, розробок, тверджень;
• використання  у освітній діяльності лише  перевірених та достовірних  джерел інформації;
• настановленням і особистим прикладом утверджувати  повагу  до суспільної моралі;
• об’єктивне оцінювання рівня  сформованості компетентностей, розвитку вихованців ЗДО.

2.6. Дотримання  академічної доброчесності батьками вихованців  ЗДО передбачає:

• дотримання  норм  Конституції України, 
• дотримання статті 55 «Права та обов’язки  батьків здобувачів освіти» Закону України «Про освіту»;
• дотримання загальноприйнятих етичних норм;
• дотримання поваги до всіх учасників освітнього процесу.

3. Відповідальність за порушення академічної доброчесності

3.1. За порушення  норм Положення  працівники ЗДО   притягуються  до відповідальності  згідно вимог чинного  законодавства України.

3.2. Порушенням   академічної доброчесності вважається:

- академічний плагіат;

- академічна фальсифікація та фабрикація:

-  академічний обман;

- академічне хабарництво;

- приписування результатів колективної діяльності одній або окремим особам без узгодження з іншими учасниками авторського колективу;

- службова недбалість.

3.3. Академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості), та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства, без належного оформлення посилань( ст. 42. Закону України «Про освіту»).

Використання запозичених текстів у письмових роботах допускається за умови, що зазначені всі джерела запозичень.

Перевірці на академічний плагіат у ЗДО підлягають:

• методичні  розробки (посібники, опис досвіду роботи) на здобуття педагогічних звань;
• методичні матеріали (конспекти, доповіді, опис досвіду роботи), які подаються до друку у  фахові видання, до участі у фахових конкурсах, інноваційних проєктах;

Організацію перевірки таких матеріалів здійснює вихователь-методист ЗДО.

Форми академічного плагіату:

- використання у власному продукті чужих матеріалів без належних посилань;

-  цитування матеріалу, створеного іншою особою без належного дотримання правил цитування;

- спотворене представлення чужих ідей, їх синтез або компіляція з першоджерел;

- представлення як власного матеріалу, що був отриманий з Інтернету.

3.4. Академічна фальсифікація та фабрикація.

Фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі.

Фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу.

3.5. Академічний обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, фабрикація, фальсифікація.

3.6. Академічне хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі.

3.7. Службова недбалість – невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

3.8. За порушення  академічної доброчесності   педагогічні  працівники закладу притягуються до таких форм відповідальності:

• дисциплінарна;
• відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного  педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
• попередження  про неприпустимість порушення академічної доброчесності;
• інші форми відповідно до ст. 42 Закону України «Про освіту».

4. Запобігання академічній недоброчесності

4.1. Для попередження недотримання норм та правил академічної доброчесності в ЗДО  може використовуватися такий комплекс профілактичних заходів:

1. Інформаційно-консультативне супроводження учасників освітнього процесу ЗДО про необхідність дотримання правил академічної доброчесності, професійної етики.
2. Створення інформаційної бази з питань академічної доброчесності та етики академічних взаємовідносин:

• розробка та поширення  інформаційного матеріалу (пам’яток, дорожніх карт, буклетів тощо);
• висвітлення інформації на сайті ЗДО (рубрика сайту «Академічна доброчесність»).
  1. Проведення практикумів, навчальних занять щодо правильності написання та оформлення методичних матеріалів (методичних посібників на присвоєння педагогічного звання, матеріалів для друку у фахових виданнях, на освітніх платформах, веб-сайті ЗДО), вимог щодо належного оформлення  цитування, посилань на використані джерела інформації.
  2. Проведення опитування учасників освітнього процесу  щодо випадків порушення академічної доброчесності.
  3. Посилення контролю вихователів-методистів щодо правильного оформлення посилань на джерела інформації у разі запозичень ідей, тверджень, відомостей тощо.
  4. Здійснення вихователем-методистом  перевірки на академічний плагіат:

• методичних матеріалів (конспектів, доповідей, опису досвіду роботи), які подаються до друку у  фахових виданнях, до участі у фахових конкурсах, інноваційних проєктах;
• методичних посібників (розробок, опису досвіду) на здобуття педагогічних звань.
  1. Створення  освітнього середовища спрямованого на формування у дошкільнят морально-етичних цінностей, соціально-моральної компетентності .
  2. Здійснення просвітницької співпраці з батьками, акцентування їх уваги на важливості морально-етичного  виховання дошкільників у сім’ї.
  3. Ознайомлення працівників ЗДО, батьків вихованців ЗДО з цим Положенням.

5. Організація роботи Комісії з питань дотримання академічної доброчесності в ЗДО

5.1. Із метою виконання норм цього Положення в ЗДО створюється Комісія з питань дотримання академічної доброчесності (далі – Комісія).

5.2. Комісія наділяється правом одержувати і розглядати заяви щодо порушення норм цього Положення та надавати пропозиції директору ЗДО щодо накладання відповідних санкцій дисциплінарного характеру.

5.3. У своїй діяльності Комісія керується Конституцією України, законодавством у сфері освіти, нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України, Статутом ЗДО та цим Положенням.

5.4. Строк повноваження Комісії складає три роки.

5.5. Склад Комісії затверджується директором ЗДО за поданням педагогічної  ради ЗДО.

5.6. До складу Комісії входять: вихователь-методист, голова профспілки комітету, голова (член) батьківського комітету, представники педагогічного та  технічного персоналу.

5.7. Будь-який працівник ЗДО, представник батьківського колективу може звернутися до Комісії із заявою про порушення норм цього Положення. Анонімні заяви чи заяви, викладені в некоректній формі, Комісією не розглядаються.

5.8. Комісія зі свого складу обирає Голову, заступника та секретаря. Голова Комісії веде засідання, підписує протоколи та рішення тощо. За відсутності Голови його обов’язки виконує заступник. Повноваження щодо ведення протоколу засідання, підготовки матеріалів до розгляду їх на засіданні тощо здійснює секретар.

5.9. Організаційною формою роботи Комісії є засідання. Засідання є правомочним за присутності 2/3 від кількості осіб, які входять до складу Комісії.

5.10. Рішення приймаються відкритим голосуванням. Рішення вважається  прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини присутніх на засіданні Комісії.

5.11. Засідання Комісії оформлюється протоколом, якій підписує голова та секретар.

5.12. На засідання Комісії запрошуються заявник та особа, відносно якої розглядається питання щодо порушення норм законодавства з питань академічної доброчесності та цього Положення.

5.13. Комісія готує вмотивовані рішення у вигляді висновків щодо наявності порушень чинного законодавства та норм цього Положення. Зазначені висновки носять рекомендаційний характер, подаються директору ЗДО для подальшого вживання відповідних заходів.

5.14. Повноваження Комісії:

- одержувати, розглядати, здійснювати аналіз заяв щодо порушення норм цього Положення, законодавства з питань академічної доброчесності та готувати відповідні висновки;

- залучати до своєї роботи експертів з тієї чи іншої галузі, а також використовувати технічні й програмні засоби для достовірного встановлення фактів порушення норм академічної доброчесності за поданою заявою;

- проводити інформаційну роботу щодо популяризації принципів академічної доброчесності та професійної етики  учасників освітнього процесу

- готувати пропозиції щодо підвищення ефективності впровадження принципів академічної доброчесності в діяльність ЗДО.

6. Заключні положення

     6.1. Це Положення затверджується рішенням педагогічної ради ЗДО та вводиться в дію наказом директора ЗДО.

     6.2. Зміни та доповнення до Положення вносяться за рішенням педагогічної  ради та вводяться в дію наказом директора ЗДО.

Використані джерела

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19

https://msu.edu.ua/library/wp-content/uploads/2019/11/ese-dobrochesnist.pdf

https://www.slideshare.net/School-10/ss-218964099

https://saiup.org.ua/resursy/rezultaty-grupovyh-interv-yu-dlya-batkiv-opikuniv-ta-vchyteliv/

http://hnpu.edu.ua/sites/default/files/files/Normat_dokum/Polozhennya%20PRO%20akademichnu%20dobrochesnist1.pdf

https://drive.google.com/file/d/19CpNvMv5Aq6IeYn_ozzxLXDirHY5PToU/view

Стаття 42. Академічна доброчесність

1. Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

2. Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
• надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
• контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти; об’єктивне оцінювання результатів навчання.

3. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

• самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);
• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
• надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

4. Порушенням академічної доброчесності вважається:

• академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
• самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
• фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
• фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
• списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
• обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
• хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
• необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

5. За порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• відмова у присудженні наукового ступеня чи присвоєнні вченого звання;
• позбавлення присудженого наукового (освітньо-творчого) ступеня чи присвоєного вченого звання;
• відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
• позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

6. За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);
• повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;
• відрахування із закладу освіти (крім осіб, які здобувають загальну середню освіту);
• позбавлення академічної стипендії;
• позбавлення наданих закладом освіти пільг з оплати навчання.

7. Види академічної відповідальності (у тому числі додаткові та/або деталізовані) учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначаються спеціальними законами та/або внутрішніми положеннями закладу освіти, що мають бути затверджені (погоджені) основним колегіальним органом управління закладу освіти та погоджені з відповідними органами самоврядування здобувачів освіти в частині їхньої відповідальності.

8. Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності визначається уповноваженим колегіальним органом управління закладу освіти з урахуванням вимог цього Закону та спеціальних законів.

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

9. Форми та види академічної відповідальності закладів освіти визначаються спеціальними законами.

10. За дії (бездіяльність), що цим Законом визнані порушенням академічної доброчесності, особа може бути притягнута до інших видів відповідальності з підстав та в порядку, визначених законом.

Інтеграційна характеристика педагогічного колективу КЗДО  №247

Дата обстеження:  02.09.2022 р.

Кількість респондентів: 11 осіб

Проведено діагностику рівня стресостійкості педагогів, вивчення задоволеності вихователів своєю роботою, тест на визначення виразності симптомів емоційного вигорання, діагностика рівня контактності педагогів за різними показниками (лагідність, гнучкість обережність, конфліктність), діагностика володіння педагогами інформаційно-комунікативними технологіями. З метою виявлення творчих здібностей педагогів було проведене діагностичне дослідження за тестом Х. Зіверта.

Результати вивчення рівня стресостійкості педагогів:

Дата обстеження: 02.09.2022 р.

Кількість респондентів:  11 педагогів

Результати тестування показали достатній рівень стресостійкості педагогів, їх здатність керувати своїм емоційним станом та проводити роботу з дітьми на належному рівні.

Результати вивчення задоволеності своєю роботою:

Дата обстеження: 02.09.2022 р.

Кількість респондентів:  11 педагогів

За результатами тестування більшість респондентів зацікавлені в педагогічній праці, простежується їх комфортне перебування в колі колег, задоволеність умовами праці, але викликає занепокоєння  невпевненість деяких педагогів у підтримці з боку керівництва, що є завданням для виявлення та подолання цієї проблеми.

Результати визначення емоційного «вигорання» педагогів

(методика К.Маслача та С.Джексона)

Дата обстеження: 02.09.2022 р.

Кількість респондентів:  11 педагогів

Емоційне вигорання педагогів дошкільного закладу на початковій стадії, це пов’язано зі специфікою роботи та, зважаючи на дату проведення, напруженістю періоду.

Результати діагностики рівня творчих здібностей педагогів

(за тестом Х. Зіверта)  :

Дата обстеження: 02.09.2022р.

Кількість респондентів:  11 педагогів

За результатами дослідження педагоги мають високий та середній рівень розвитку творчих здібностей, що свідчить про домінування пізнавальної мотивації, дослідницької і  творчої  активності педагогів.

Результати вивчення рівня контактності особистості (за методикою В.В.Бойко)

Дата обстеження: 02.09.2022р.

Кількість респондентів:  11 педагогів

Висока контактність, гнучкість в стосунках з оточуючими, вміння бачити та спиратися на позитивні риси в колегах і дітях, відкритість до компромісів роблять справу виховання цікавою та ефективною.

В систему методичної роботи дошкільного закладу впроваджується комплекс заходів, спрямованих на становлення педагога як суб’єкта інноваційної діяльності та освоєння ним інноваційних методик та технологій, однією з котрих є ІКТ.

Результати діагностики щодо ІКТ- компетентності педагогів

Дата обстеження: 02.09.2022 р.

Кількість респондентів:  11 педагогів

За результатами проведених діагностичних досліджень можна відмітити, що педагоги комфортно почувають себе у колективі, отримують задоволеність від роботи з дітьми, та спілкування з колегами, достатньо контактні та виважені. Більшість з них поліспрямовані у професійній діяльності, мають достатні показники стресостійкості та креативності. Емоційне «вигорання» педагогів знаходиться на початковій  стадіїі, в колективі переважатиме емоційно-позитивна атмосфера.

Ці результати є свідченням  готовності педагогічного колективу до здійснення якісної, цікавої та ефективної роботи як з дітьми так і їх батьками.

Соціально-психологічні умови, в яких виховуються діти дошкільного закладу, сприяють збереженню і зміцненню їх психічного та фізичного здоров’я, успішному навчанню і психологічному розвитку в ситуаціях взаємодії з однолітками та дорослими. В групах спокійна, доброзичлива атмосфера; створені умови для індивідуального розвитку дітей, для реалізації їх можливостей, здібностей, потреб через індивідуальні заняття та заняття в центрах розвитку і куточках усамітнення.